Показання до слухопротезування

ЗМІСТ

• Загальні показання до слухопротезування
• Особливості показань до слухопротезування у дітей
• Показання до потужності СА при різному зниженні слуху
• Показання до бінаурального слухопротезування (на обидва вуха)
• Показання до слухопротезування з передачею звуку через повітря
• Показання до слухопротезування з передачею звуку через кістку (кістковим телефоном)
• Показання до слухопротезування з нелінійним підсиленням (компресією)
• Показання до слухопротезування СА з шумоподавленням
• Показання до слухопротезування слуховим апаратом з направленим мікрофоном
• Показання до слухопротезування з бінауральною взаємодією СА
• Показання до слухопротезування в розширеному діапазоні частот

Загальні показання до слухопротезування

Загальними показаннями вважаються:

• У дорослих і дітей будь-якого віку – незворотні порушення слуху, лікування яких медикаментозними та хірургічними методами неможливо, неефективно або не показане з медичних причин
• У дітей раннього віку (до 1-го року) з діагностованим важким або глибоким порушенням слуху при неможливості точно виміряти пороги чутності – як пробна реабілітація для вирішення питання щодо ефективності слухопротезування та доцільності кохлеарної імплантації.
• У дорослих і дітей – після виконання кохлеарної імплантації – слухопротезування не імплантованого вуха (так зване бімодальне протезування).

Особливості показань до слухопротезування у дітей

Слухопротезування показане дітям з дуже раннього віку та на практиці виконується, починаючи з 3-місячного віку, після виявлення порушення слуху та діагностики.

Важлива особливість слухопротезування дітей – воно повинно виконуватися якомога раніше: негайно у випадках набутого порушення слуху, а в новонароджених з вродженим порушенням слуху – не пізніше 6 місяців від народження.

Затримка слухопротезування та відсутність слухової стимуляції в ранньому віці може стати причиною дуже важких і незворотних наслідків для слуху й загального розвитку. Справа в тому, що ділянка кори головного мозку, яка відповідає за слух (слухова кора), у відсутності стимуляції може почати виконувати якісь інші функції. Ця властивість кори головного мозку була відкрита вченими відносно нещодавно та отримала назву «пластичність кори». Якщо таке заміщення функції слухової кори вже відбулося, мозок ніколи більше не зможе повноцінно сприймати мовлення та інші складні звуки.

Слухопротезування показане дітям навіть у таких випадках, де дорослі можуть обійтися без слухових апаратів, і причина цього наступна. Діти опановують мовлення та мову головним чином через слух. А оскільки в їхньому мозкові на даному етапі розвитку тільки накопичуються слухові образи звуків мовлення, складів, слів, інтонації, розвивається словниковий запас – їм значно важче розуміти мовлення, порівняно з дорослими. Дітям молодшого віку потрібно чути набагато більше звукової інформації для того, щоб опанувати мову та розуміти її. Тому навіть незначне зниження слуху, яке не створює проблем у спілкуванні для дорослих, у дітей вимагає хоч невеликого, але підсилення звуку. При цьому обов’язково захищати дитину від надмірно гучних звуків; для цього застосовується компресія СА. Більш того, згідно з результатами досліджень, проведених американськими вченими, невелике підсилення або застосування FM-систем дуже добре допомагають вчитися та розвиватися навіть дітям з нормальним слухом, але з затримкою розумового розвитку або такими станами як аутизм.

Це також стосується дітей шкільного віку зі зниженою академічною успішністю, які відстають від шкільної програми, особливо тих, хто соромиться сидіти попереду класу та гірше чує вчителя.

Показання до потужності СА при різному зниженні слуху

Необхідна потужність СА залежить від ступеня зниження слуху – чим сильніше зниження слуху, тим потужніший СА потрібен. Недостатня потужність не зможе забезпечити добру чутність, а надмірна потужність викличе неприємні відчуття - слуховий дискомфорт. Орієнтиром є середнє зниження слуху на частотах 0.5, 1.0 і 2.0 кГц, запропоноване Кларком (Clark, J. G., 1981. Uses and abuses of hearing loss classification. ASHA, т. 23, c. 493-500), яке широко застосовується в багатьох країнах світу. В таблиці нижче наведена орієнтовна відповідність показань до потужності СА в залежності від сенсоневрального зниження слуху.

Показання на бінауральне слухопротезуваня (на обидва вуха)

Бінауральне слухопротезування (на обидва вуха) показане в усіх випадках, коли немає протипоказань до нього. Приблизно 80% всіх випадків слухопротезування в світі – бінауральні.  Бінауральне слухопротезування особливо важливе для дітей і людей, діяльність яких у великому ступені залежить від слуху. Воно має такі ж величезні переваги, як і взагалі слухання обома вухами (бінауральний слух) має переваги перед слуханням одним вухом (монауральним слухом). Воно суттєво підвищує перешкодостійкість слуху, тобто, здатність чути цікаві для людини звуки на фоні шуму. Також воно забезпечує просторову локалізацію звуку, тобто, здатність визначати, звідки походить звук, що неможливо при слуханні одним вухом та при монауральному слухопротезуванні (одним СА).

Більш того, однобічне (монауральне) слухопротезування може мати серйозні негативні наслідки. При користуванні СА на одному вусі протягом довгого часу, а отже, у відсутності звукової стимуляції іншого (непротезованого) вуха, може виникнути порушення складної обробки імпульсів у слуховій системі головного мозку та суттєве погіршення розбірливості мовлення й розпізнавання інших складних звуків не протезованим вухом. Це явище називається слуховою депривацією. Якщо слухова деривація триває довго, вона робить неможливим не тільки слухання непротезованим вухом, але й бінауральне слухопротезування, оскільки непротезоване вухо, вперше отримавши підсилення звуку, починає «перешкоджати» протезованому вуху.

Нарешті, відомі випадки, коли бінауральне слухопротезування потужними СА з ретельно підібраним балансом гучності на правому та лівому вусі було дуже успішним, а монауральне слухопротезування викликало запаморочення та порушення рівноваги. В таких випадках бінауральне слухопротезування було єдиним можливим вибором, а монауральне було протипоказане.

Показання до слухопротезування з передачею звуку через повітря

Слухопротезування з передачею звуку через повітря – за допомогою слухових апаратів з повітряним телефоном – показане та бажане для переважної більшості людей з міркувань більшої фізіологічності, естетичності та зручності. Винятки становлять випадки, коли використання таких слухових апаратів малоефективно або може завдати шкоди здоров’ю пацієнта; тоді показане слухопротезування з передачею звуку за допомогою вібрації через кістку (так званим кістковим телефоном).

Показання до слухопротезування з передачею звуку через кістку (кістковим телефоном)

Слухопротезування з передачею звуку вібраційним шляхом через шкірні й кісткові тканини голови безпосередньо до внутрішнього вуха показане у випадках, коли зниження слуху при тестуванні через кістку в діапазоні частот 0.5-2.0 кГц не перевищує 50 дБ, і при наступних станах:

1. Хронічне запалення середнього вуха (середній гнійний отит) зі збереженим сприйняттям звуку через кістку, особливо у випадках, коли перекриття зовнішнього слухового проходу вушною вкладкою спричинює збільшене виділення гною.
2. Неможливість фіксації вушної вкладки завушного СА та внутрішньовушного СА в зовнішньому слуховому ході з наступних причин:
   • відсутність (атрезія) зовнішнього слухового ходу;
   • нетипова анатомічна форма зовнішнього слухового ходу;
   • хронічна інфекція зовнішнього слухового ходу;
   • відсутність вушної раковини (якщо не підходить глибококанальний СА).
3. Тривале попереднє користування СА з кістковим телефоном, який було з якихось причин призначено пацієнтові багато років тому, і пацієнт дуже сильно призвичаївся саме до цього типу СА (зараз такі випадки дуже рідкісні).

Показання до слухопротезування з нелінійним підсиленням (компресією)

Застосування слухових апаратів з компресією звуку показане майже в усіх випадках сенсоневрального (нейросенсорного) порушення слуху – оскільки при такому порушенні, поруч зі зниженням чутності слабких звуків, зберігається чутність середніх та гучних звуків. Більш того, гучні звуки можуть сприйматися навіть гучнішими, ніж при нормальному слуху. Цей ефект нелінійності порушення слуху отримав назву функції прискореного зростання гучності (ФПЗГ або рекрутмент). Нелінійне підсилення слухових апаратів компенсує нелінійність слуху, ніби «вирівнюючи» її, чим суттєво покращує здатність чути звуки різної сили. Також важливо, що таке підсилення захищає від надмірно гучних звуків та забезпечує комфортність слухання. Оскільки нелінійність слуху найчастіше різна на різних частотах, компресія в різних частотних діапазонах також повинна бути різною. Саме цим обумовлена необхідність великої кількості частотних смуг у сучасних цифрових слухових апаратах.

Особливо важлива компресія звуку для маленьких домовних дітей – для запобігання неприємній гучності (слухового дискомфорту) і навіть болю, на котрий діти не можуть поскаржитися, бояться самі зняти СА та змушені страждати від занадто гучного для них звуку.

Показання до слухопротезування СА з шумоподавленням

Більшість людей з порушеннями слуху страждають від того, що їм важко чути цікаві для них корисні звуки та розуміти мовлення на фоні шуму – в садочку, школі, на роботі, в соціальному середовищі (в гостях, кав’ярні, ресторані, автомобілі, на вокзалі та інш.). В таких випадках показане слухопротезування СА з так званим шумоподавленням. Шумоподавлення здійснюється за допомогою дуже складної цифрової обробки звуків, що потрапляють до СА через мікрофон, та виділяє корисні сигнали – мовлення чи музику – з-поміж навколишнього шуму, значно полегшуючи слухання. Крім безпосереднього полегшення слухового сприйняття, шумоподавлення значно знижує слухову напругу та втому, допомагаючи зберегти нервову систему в здоровому стані. Такі СА особливо показані людям, робота чи навчання яких вимагають частого спілкування в шумних умовах.

В сучасних цифрових СА застосовується велика кількість методів шумоподавлення – від простих до надзвичайно складних, таких як функція «захист мовлення» фірми Oticon.  Захист мовлення – це не просто «електроніка», а винятково складні математичні алгоритми цифрової обробки сигналу, що під силу лише штучному інтелектові, який мають тільки елітні моделі СА.

Показання до слухопротезування слуховим апаратом з направленим мікрофоном

Багатьом доводиться спілкуватися в умовах, де багато шуму, а джерело корисного сигналу знаходиться у певному місці, наприклад, слухати вчителя в класі або доповідача під час наради. В таких випадках показане слухопротезування СА з направленим мікрофоном. Насправді СА з направленим мікрофоном містить не один, а систему зі щонайменше двох мікрофонів, сигнали від яких обробляються цифровим процесором СА.  Це дозволяє виділити з-поміж шуму корисний звук, що надходить із напрямку, куди обернена голова користувача, а отже, й сам слуховий апарат.

Показання до слухопротезування з бінауральною взаємодією СА

Люди, що часто спілкуються в шумних умовах, а спілкування має для них велику цінність, відчувають величезну напругу, намагаючись зрозуміти кожне слово співрозмовника. При цьому їм доводиться ще й приховувати свої зусилля та труднощі, щоб колеги або партнери не запідозрили в них порушення слуху. Таким людям може бути недостатньо ані шумоподавлення, ані направленого мікрофону. В таких випадках врятує тільки слухопротезування з так званою бінауральною взаємодією СА – особливо складна система двох СА зі штучним інтелектом третього покоління, які «спілкуються» чи то «взаємодіють» між собою та разом обробляють сигналі, що надходять одночасно від обох СА. В результаті такої взаємодії СА мовлення виділяється з-поміж шуму за рахунок відносного підсилення мовлення та послаблення шуму. Це забезпечує значно краще розуміння мовлення в шумних обставинах. Не менш важливе те, що при цьому суттєво знижується напруга та стомлюваність від слухання протягом робочого дня, оскільки доводиться значно менше напружуватися та прислухатися.

Показання до слухопротезування у розширеному діапазоні частот

Дітям, що опановують мову й мовлення, а також дорослим, для яких оптимальне розуміння мовлення є критично важливим, необхідно чути всі мовленнєві звуки, в тому числі й високочастотні – так звані шиплячі та фрикативні приголосні (такі як /з/, /с/, /ц/, /ч/, /ш/, /щ/). На відміну від поширеної думки, що всі мовленнєві звуки містяться в діапазоні 500-4000 Гц, частоти шиплячих та фрикативних приголосних знаходяться в діапазоні до 10-12 кГц. Крім того, їх сила звуку відносно мала і погано чутна навіть при нормальному слуху, оскільки вони «губляться» в навколишньому шумі. Ще важче сприймати їх при порушенні слуху. Але звичайні СА підсилюють звуки в частотному діапазоні до 4-6 кГц, а високочастотні звуки не пропускають, таким чином обмежуючи розуміння мовлення. Тому всім дітям, а також дорослим з підвищеною необхідністю слухомовного спілкування, в яких збережене сприйняття високих частот, показане слухопротезування в розширеному діапазоні частот – щонайменше до 8 кГц, а краще – до 10 кГц. Окрім покращення розбірливості мовлення, таке слухопротезування покращує здатність локалізувати звук – тобто, чути, звідки він походить.